Орфоепічний словник української мови

яшма

я́шма

ашма]

-мие, д. і м. -м'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. яшма — -и, ж., мін. Кремениста осадова гірська порода, яка складається з дрібних зерен кварцу червоного, сірого, зеленого, білого й чорного кольорів та халцедону; використовується як декоративний камінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. яшма — Я́ШМА, и, ж., мн. Кремениста осадова гірська порода, яка складається з дрібних зерен кварцу червоного, сірого, зеленого, білого й чорного кольору та халцедону; використовується як декоративний камінь і для виготовлення художніх виробів, прикрас.  Словник української мови у 20 томах
  3. яшма — я́шма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  4. яшма — я́шма (араб. яшм) осадочна гірська порода, червоного, сірого, зеленого, білого й чорного кольору; складається переважно із зцементованих зерен кварцу й халцедону. Виробне каміння.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. яшма — Тверда осадова порода, що складається гол. чином з дрібнозернистого кварцу і халцедону; червона, коричнева або зелена; використовується для виготовлення декоративних предметів, лабораторного устаткування; в Україні — Закарпатська, Житомирська обл., Крим.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. яшма — Я́ШМА, и, ж., мін. Кремениста осадова гірська порода, яка складається з дрібних зерен кварцу червоного, сірого, зеленого, білого й чорного кольору та халцедону; використовується як декоративний камінь і для виготовлення художніх виробів.  Словник української мови в 11 томах