яшма
Я́ШМА, и, ж., мн.
Кремениста осадова гірська порода, яка складається з дрібних зерен кварцу червоного, сірого, зеленого, білого й чорного кольору та халцедону; використовується як декоративний камінь і для виготовлення художніх виробів, прикрас.
[Xуса:] Не забувай, що треба подавати [на стіл] фіали грецькі та етруські вази, а з наських подаси лиш того кубка, що з яшми він оправний в чорнім сріблі (Леся Українка);
Рахів, Ужгород, Волинь, вершини Святої гори і гори Івана Розбійника Карадагу – там залягають потужні жили різнобарвних українських яшм (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)