яшма

Я́ШМА, и, ж., мін. Кремениста осадова гірська порода, яка складається з дрібних зерен кварцу червоного, сірого, зеленого, білого й чорного кольору та халцедону; використовується як декоративний камінь і для виготовлення художніх виробів.

[Xуса:] Не забувай, що треба подавати [на стіл] фіали грецькі та етруські вази, а з наських подаси лиш того кубка, що з яшми він оправний в чорнім сріблі (Л. Укр., III, 1952, 147);

Рахів, Ужгород, Волинь, вершини Святої гори і гори Івана Розбійника Карадагу — там залягають потужні жили різнобарвних українських яшм (Знання.., 2, 1967, 7).

Значення в інших словниках

1. яшма — [йашма] -мие, д. і м. -м'і  Орфоепічний словник української мови
2. яшма — -и, ж., мін. Кремениста осадова гірська порода, яка складається з дрібних зерен кварцу червоного, сірого, зеленого, білого й чорного кольорів та халцедону; використовується як декоративний камінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. яшма — Я́ШМА, и, ж., мн. Кремениста осадова гірська порода, яка складається з дрібних зерен кварцу червоного, сірого, зеленого, білого й чорного кольору та халцедону; використовується як декоративний камінь і для виготовлення художніх виробів, прикрас.  Словник української мови у 20 томах
4. яшма — я́шма іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
5. яшма — я́шма (араб. яшм) осадочна гірська порода, червоного, сірого, зеленого, білого й чорного кольору; складається переважно із зцементованих зерен кварцу й халцедону. Виробне каміння.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. яшма — Тверда осадова порода, що складається гол. чином з дрібнозернистого кварцу і халцедону; червона, коричнева або зелена; використовується для виготовлення декоративних предметів, лабораторного устаткування; в Україні — Закарпатська, Житомирська обл., Крим.  Універсальний словник-енциклопедія