єдиний —
1. (який без когось іншого) однісінький, один; 2. (який становить собою внутрішню єдність) цілісний, цільний, неподільний; монолітній, одностайний.
Словник синонімів Полюги
єдиний —
1. Один, без інших; тільки один: єдина дитина, єдиний вихід. 2. Який становить собою внутрішню єдність, цілісний: єдиним фронтом, єдина енергетична система.
Літературне слововживання
єдиний —
(вихід) один, один-єдиний, один-однісінький, один-одніський, одним-однісінький, лише один, одним-один, один-одним; (раз) перший і останній; (фронт) неподільний, нерозривний, згуртований; (комплекс) одноцілий, цілісний; (центр) загальний, спільний <�для всіх>.
Словник синонімів Караванського
єдиний —
єди́ний прикметник
Орфографічний словник української мови
єдиний —
-а, -е. 1》 Один, без інших. || Лише один. 2》 Який становить внутрішню єдність; цілісний, неподільний. || Тісно зближений, згуртований. || Загальний, спільний для всіх. Єдина ставка прибуткового податку — ставка податку, що не залежить від рівня доходу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
єдиний —
в одну́ мить, перев. з дієсл. Дуже швидко, миттєво; враз. Василь напряг усі сили і в одну мить, то зігнувшись, то вигнувшись, штовхнув по спині Габелка (Панас Мирний); За димом палахнуло полум’я й обхопило клуню в одну мить (І.
Фразеологічний словник української мови
єдиний —
ЄДИ́НИЙ (такий, крім якого нема нікого й нічого іншого), ОДИ́Н, ОДИ́Н-ЄДИ́НИЙ підсил., ОДНИ́М-ЄДИ́НИЙ підсил., ОДИ́Н ОДНИ́М (ОДНИ́М ОДИ́Н) підсил., ОДИ́Н ЛИШЕ́ (ЛИШ) підсил., ОДИ́Н ТІ́ЛЬКИ підсил., ОДИ́Н ОДНІ́СІНЬКИЙ (ОДНИ́М ОДНІ́СІНЬКИЙ) підсил. розм.
Словник синонімів української мови
єдиний —
Єди́ний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
єдиний —
ЄДИ́НИЙ, а, е. 1. Один, без інших. Радянський народ є єдиним господарем своєї країни; // Лише один. Якби знала Матуся горенько твоє, Чи оддала б за генерала Дитя єдинеє своє? (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
єдиний —
Єдиний, -а, -е Одинъ, единый, единственный. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному Богу. Мет. 23. Друже мій єдиний! К. Досв. 108. Його єдиная дитина покинуть хоче. Шевч. 251.
Словник української мови Грінченка