Значення в інших словниках
-
історизм —
рос. историзм принцип діалектичного підходу до вивчення об'єктивної дійсності, який вимагає розглядати всі явища природи й суспільного життя в їхньому історичному розвитку, у зв'язку з конкретно-історичними умовами їхнього існування.
Eкономічна енциклопедія
-
історизм —
істори́зм іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
історизм —
• історизм у літературі — один з основоположних принципів реалістичного творчого методу (див. Реалізм) худож. освоєння дійсності, осмислення сусп. подій на основі ретроспективного логічно-смислового взаємозв'язку і соціальної пам'яті суспільства. І.
Українська літературна енциклопедія
-
історизм —
-у, ч. 1》 Діалектичний принцип вивчення та оцінки предметів і явищ у їх історичному розвитку. 2》 Відтворення минулого в мистецтві; захоплення минулим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
історизм —
істори́зм (від грец. ιστορικός – дослідницький, науковий) принцип діалектичного підходу до вивчення об’єктивної дійсності, який вимагає розглядати всі явища природи й суспільного життя в їхньому історичному розвитку, в зв’язку з конкретно-історичними умовами їхнього існування.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
історизм —
ІСТОРИЗМ — принцип, концепція розгляду явищ, згідно з якими останні виникають, змінюються (розвиваються) впродовж їхнього існування та зумовлені всією сукупністю своїх попередніх трансформацій.
Філософський енциклопедичний словник
-
історизм —
Істори́зм, -му, -мові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
історизм —
ІСТОРИ́ЗМ, у, ч. 1. Діалектичний принцип вивчення та оцінки предметів і явищ у їх історичному розвитку. Глибокий марксистсько-ленінський історизм у підході до письменників минулого..
Словник української мови в 11 томах