історизм

Значення в інших словниках

1. історизм — рос. историзм принцип діалектичного підходу до вивчення об'єктивної дійсності, який вимагає розглядати всі явища природи й суспільного життя в їхньому історичному розвитку, у зв'язку з конкретно-історичними умовами їхнього існування. Eкономічна енциклопедія
2. історизм — істори́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. історизм — • історизм у літературі — один з основоположних принципів реалістичного творчого методу (див. Реалізм) худож. освоєння дійсності, осмислення сусп. подій на основі ретроспективного логічно-смислового взаємозв'язку і соціальної пам'яті суспільства. І. Українська літературна енциклопедія
4. історизм — -у, ч. 1》 Діалектичний принцип вивчення та оцінки предметів і явищ у їх історичному розвитку. 2》 Відтворення минулого в мистецтві; захоплення минулим. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. історизм — істори́зм (від грец. ιστορικός – дослідницький, науковий) принцип діалектичного підходу до вивчення об’єктивної дійсності, який вимагає розглядати всі явища природи й суспільного життя в їхньому історичному розвитку, в зв’язку з конкретно-історичними умовами їхнього існування. Словник іншомовних слів Мельничука
6. історизм — ІСТОРИЗМ — принцип, концепція розгляду явищ, згідно з якими останні виникають, змінюються (розвиваються) впродовж їхнього існування та зумовлені всією сукупністю своїх попередніх трансформацій. Філософський енциклопедичний словник
7. історизм — Істори́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. історизм — ІСТОРИ́ЗМ, у, ч. 1. Діалектичний принцип вивчення та оцінки предметів і явищ у їх історичному розвитку. Глибокий марксистсько-ленінський історизм у підході до письменників минулого.. Словник української мови в 11 томах