1. Словник української мови в 11 томах

історизм

ІСТОРИ́ЗМ, у, ч.

1. Діалектичний принцип вивчення та оцінки предметів і явищ у їх історичному розвитку.

Глибокий марксистсько-ленінський історизм у підході до письменників минулого.. допоможе нашим історикам змалювати правдиву й широку картину розвитку української літератури (Про багатство л-ри, 1959, 69).

2. Відтворення минулого в мистецтві; захоплення минулим.

Художник вдало обрав для розкриття своєї ідеї — боротьба людини з природою — історичну подію. (Та, мабуть, у цьому — в історизмі — і сила видатніших творів) (Баш, Надія, 1960, 247).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. історизм — [історизм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  2. історизм — рос. историзм принцип діалектичного підходу до вивчення об'єктивної дійсності, який вимагає розглядати всі явища природи й суспільного життя в їхньому історичному розвитку, у зв'язку з конкретно-історичними умовами їхнього існування. Eкономічна енциклопедія
  3. історизм — істори́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. історизм — • історизм у літературі — один з основоположних принципів реалістичного творчого методу (див. Реалізм) худож. освоєння дійсності, осмислення сусп. подій на основі ретроспективного логічно-смислового взаємозв'язку і соціальної пам'яті суспільства. І. Українська літературна енциклопедія
  5. історизм — -у, ч. 1》 Діалектичний принцип вивчення та оцінки предметів і явищ у їх історичному розвитку. 2》 Відтворення минулого в мистецтві; захоплення минулим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. історизм — істори́зм (від грец. ιστορικός – дослідницький, науковий) принцип діалектичного підходу до вивчення об’єктивної дійсності, який вимагає розглядати всі явища природи й суспільного життя в їхньому історичному розвитку, в зв’язку з конкретно-історичними умовами їхнього існування. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. історизм — ІСТОРИЗМ — принцип, концепція розгляду явищ, згідно з якими останні виникають, змінюються (розвиваються) впродовж їхнього існування та зумовлені всією сукупністю своїх попередніх трансформацій. Філософський енциклопедичний словник
  8. історизм — Істори́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)