Значення в інших словниках
-
бережний —
-а, -е. Який уміє берегти що-небудь, дбайливо поводитися з чим-небудь; дбайливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бережний —
БЕ́РЕЖНИЙ, а, е. Який уміє берегти що-небудь, дбайливо поводитися з чим-небудь; дбайливий. При бережному ставленні людини до природи технічний прогрес не вступає у непримиренну суперечність із біосферою (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
бережний —
див. бережливий; обережний
Словник синонімів Вусика
-
бережний —
ДБАЙЛИ́ВИЙ (який дбає, турбується про когось, щось), ТУРБО́ТЛИВИЙ, КЛОПІТЛИ́ВИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ДБА́ЛИЙ розм., ДБА́ЙНИЙ діал.; БЕ́РЕЖНИЙ, КУКІ́БЛИВИЙ діал., КУКІ́БНИЙ діал., ПАЗОВИ́ТИЙ діал., ПОКЛА́ДНИЙ діал. (який уміє берегти, зберігати щось).
Словник синонімів української мови
-
бережний —
БЕ́РЕЖНИЙ, а, е. Який уміє берегти що-небудь, дбайливо поводитися з чим-небудь; дбайливий.
Словник української мови в 11 томах