бережний —
-а, -е. Який уміє берегти що-небудь, дбайливо поводитися з чим-небудь; дбайливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бережний —
БЕ́РЕЖНИЙ, а, е. Який уміє берегти що-небудь, дбайливо поводитися з чим-небудь; дбайливий. При бережному ставленні людини до природи технічний прогрес не вступає у непримиренну суперечність із біосферою (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
Бережний —
Бережни́й прізвище
Орфографічний словник української мови