Орфографічний словник української мови

Брут

Брут

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Брут — бл. 85-42 до н.е., рим. політик; політичний противник Цезаря в громадянській війні (49-48 до н.е.); один з керівників змови проти Цезаря (44 до н.е.); після поразки під Філіппі здійснив самогубство.  Універсальний словник-енциклопедія