Брут

бл. 85-42 до н.е., рим. політик; політичний противник Цезаря в громадянській війні (49-48 до н.е.); один з керівників змови проти Цезаря (44 до н.е.); після поразки під Філіппі здійснив самогубство.

Значення в інших словниках

1. Брут — Брут іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови