Орфографічний словник української мови

Вихованець

Вихова́нець

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

ви́хова́нець

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вихованець — вихованця, ч. 1》 Дитина або молода людина, яка виховується чи виховувалася ким-небудь або де-небудь. || Дитина, взята ким-небудь на виховання (у 1 знач.). || Людина, яка сприйняла думки, погляди, ідеї певної організації, товариства і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вихованець — ВИ́ХОВА́НЕЦЬ, ви́хова́нця, ч. 1. Дитина або молода людина, яка виховується чи виховувалася ким-небудь або де-небудь. [Хілон:] Або поїду в Рим.  Словник української мови у 20 томах
  3. вихованець — ВИХОВА́НЕЦЬ (дитина або молода людина, що виховується чи виховувалася ким-небудь або де-небудь; дитина, взята ким-небудь на виховання, утримання), ВИГОДО́ВАНЕЦЬ, ГОДО́ВАНЕЦЬ заст.  Словник синонімів української мови
  4. вихованець — Вихова́нець, -ва́нця; -ва́нці, -нців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вихованець — ВИ́ХОВА́НЕЦЬ, ви́хова́нця, ч. 1. Дитина або молода людина, яка виховується чи виховувалася ким-небудь або де-небудь. [Xілон:] Або поїду в Рим. Там дуже добре ведеться вихованцям Мецената (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  6. вихованець — Вихованець, -нця м. Воспитанникъ. К. XII. 98.  Словник української мови Грінченка