Вільшина

Вільши́на

прізвище

населений пункт в Україні

∗∗∗

вільши́на

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. вільшина — -и, ж. 1》 Те саме, що вільха. 2》 збірн. Вільхові зарості; вільшняк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вільшина — ВІЛЬШИ́НА, и, ж. 1. Те саме, що ві́льха. Проліски лізли крізь корені вільшин (Я. Щоголів); Як п'янко пахне зів'яле листя вільшини, орішини, дуба (К. Гордієнко); – Пам'ятаєш, Тимку, як ми в оцьому лузі сорок драли?...  Словник української мови у 20 томах
3. вільшина — Вільши́на, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вільшина — ВІЛЬШИ́НА, и, ж. 1. Те саме, що ві́льха. Проліски лізли крізь корені вільшин (Щог., Поезії, 1958, 426); Як п’янко пахне зів’яле листя вільшини, орішини, дуба (Горд., II, 1959, 260). 2. збірн. Вільхові зарості; вільшняк.  Словник української мови в 11 томах
5. вільшина — Вільшина, -ни ж. 1) Ольховое дерево. 2) Ольховая роща; соб.: ольховыя деревья. Стор. II. 142.  Словник української мови Грінченка