Великий тлумачний словник сучасної мови

вільшина

вільши́на

-и, ж.

1》 Те саме, що вільха.

2》 збірн. Вільхові зарості; вільшняк.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вільшина — ВІЛЬШИ́НА, и, ж. 1. Те саме, що ві́льха. Проліски лізли крізь корені вільшин (Я. Щоголів); Як п'янко пахне зів'яле листя вільшини, орішини, дуба (К. Гордієнко); – Пам'ятаєш, Тимку, як ми в оцьому лузі сорок драли?...  Словник української мови у 20 томах
  2. Вільшина — Вільши́на прізвище населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
  3. вільшина — Вільши́на, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вільшина — ВІЛЬШИ́НА, и, ж. 1. Те саме, що ві́льха. Проліски лізли крізь корені вільшин (Щог., Поезії, 1958, 426); Як п’янко пахне зів’яле листя вільшини, орішини, дуба (Горд., II, 1959, 260). 2. збірн. Вільхові зарості; вільшняк.  Словник української мови в 11 томах
  5. вільшина — Вільшина, -ни ж. 1) Ольховое дерево. 2) Ольховая роща; соб.: ольховыя деревья. Стор. II. 142.  Словник української мови Грінченка