Довбиш

До́вбиш

іменник чоловічого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

до́вбиш

іменник чоловічого роду, істота

литаврист

арх.

Значення в інших словниках

1. довбиш — -а, ч., заст. Литаврист.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. довбиш — ЛИТАВРИ́СТ (музикант, який грає на литаврах), ДО́ВБИШ заст. Хай в литаври вдаре довбиш, Хай заграють сурмачі; Сутим золотом засяють Корогви і пірначі (Я. Щоголів).  Словник синонімів української мови
3. довбиш — ДО́ВБИШ, а, ч., заст. Литаврист. Хай в литаври вдаре довбиш, Хай заграють сурмачі (Щог., Поезії, 1958, 203); Десь опівдні до литавр, які стояли біля стовпа на майдані, підійшов довбиш з короткими палицями і почав барабанити (Панч, Гомон. Україна, 1954, 256).  Словник української мови в 11 томах
4. довбиш — Довбиш, -ша м. Литаврщикъ. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.  Словник української мови Грінченка