Орфографічний словник української мови

Долинка

Доли́нка

іменник жіночого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

доли́нка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. долинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до долина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. долинка — див. низовина  Словник синонімів Вусика
  3. долинка — Доли́нка, -нки, -нці; -ли́нки, -ли́нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. долинка — ДОЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до доли́на. Край шляху, в долинці, догорає вогнище (Коцюб., І, 1955, 179); Ось він минає будинок пана Варави, бере в долинку і неждано біля самої греблі налітає на двох людей (Стельмах, Хліб.., 1959, 81)  Словник української мови в 11 томах
  5. долинка — Долинка, -ки ж. ум. отъ долина.  Словник української мови Грінченка