долинка

ДОЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до доли́на.

Край шляху, в долинці, догорає вогнище (Коцюб., І, 1955, 179);

Ось він минає будинок пана Варави, бере в долинку і неждано біля самої греблі налітає на двох людей (Стельмах, Хліб.., 1959, 81)

Значення в інших словниках

1. Долинка — Доли́нка іменник жіночого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. долинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до долина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. долинка — див. низовина  Словник синонімів Вусика
4. долинка — Доли́нка, -нки, -нці; -ли́нки, -ли́нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. долинка — Долинка, -ки ж. ум. отъ долина.  Словник української мови Грінченка