Орфографічний словник української мови

Кочубей

Кочубе́й

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Кочубей — (Кочубеївна) Мотря, бл. 1688 — ?, донька Василя К., хрещениця гетьмана І. Мазепи, який був закоханий у неї і хотів одружитися (батьки не дали згоди); збереглися листи Мазепи до неї, роман став сюжетом для письменників, композиторів, художників...  Універсальний словник-енциклопедія
  2. Кочубей — Кочубе́й, -бе́я, -бе́єві, -бе́єм. Кочубе́їв, -бе́єва, -бе́єве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. кочубей — Кочубей, -бея м. Птица: хохлатый жаворонокъ. Сорока напряде, а кочубей витче. Мет. 4.  Словник української мови Грінченка