Словник української мови Грінченка

кочубей

Кочубей, -бея

м. Птица: хохлатый жаворонокъ. Сорока напряде, а кочубей витче. Мет. 4.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. Кочубей — Кочубе́й прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
  2. Кочубей — (Кочубеївна) Мотря, бл. 1688 — ?, донька Василя К., хрещениця гетьмана І. Мазепи, який був закоханий у неї і хотів одружитися (батьки не дали згоди); збереглися листи Мазепи до неї, роман став сюжетом для письменників, композиторів, художників...  Універсальний словник-енциклопедія
  3. Кочубей — Кочубе́й, -бе́я, -бе́єві, -бе́єм. Кочубе́їв, -бе́єва, -бе́єве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)