кочовище —
-а, с. Стоянка кочовиків (у 1 знач.) і територія, де вони кочують.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кочовище —
КОЧОВИ́ЩЕ, а, с. Стоянка кочовиків (у 1 знач.) і територія, по якій вони кочують. Далі бранця не питав він, Всіх половців навертав він, В кочовища поспішив (І. Франко); Обважнілий ясиром, .. повертається [ширинський бей] до своїх кочовищ (З.
Словник української мови у 20 томах
кочовище —
КОЧОВИ́ЩЕ, а, с. Стоянка кочовиків (у 1 знач.) і територія, де вони кочують. Далі бранця не питав він, Всіх половців навертав він, В кочовища поспішив (Фр., XIII, 1954, 374); Обважнілий ясиром, .. повертається [ширинський бей] до своїх кочовищ (Тулуб, Людолови, І, 1957, 136).
Словник української мови в 11 томах