Орфографічний словник української мови

Кривоніс

Кривоні́с

прізвище

∗∗∗

кривоні́с 1

іменник чоловічого роду, істота

про людину

кривоні́с 2

іменник чоловічого роду, істота

птах

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кривоніс — -носа, ч. 1》 розм. Кривоноса людина. 2》 Невеличкий лісовий птах родини в'юркових із сильно загнутим на кінці дзьобом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кривоніс — КРИВОНІ́С, но́са, ч. 1. розм. Кривоноса людина. Хоч кривоніс, аби Бог приніс (Номис); – Двадцять канчуків з моєї ласки і хай котиться до бісової мамки! А того... кривоноса біля конячого хвоста, потримайте ще, зараз я душечку свою відведу!.. (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. Кривоніс — (Перебийніс) Максим, ?-1648, герой Хмельниччини, козацький черкаський полковник; наприкінці 1647 став одним із найближчих соратників Б. Хмельницького; відзначився у Корсунській та Пилявецькій битвах 1648; у VI-VII 1648 повстанці під керівництвом...  Універсальний словник-енциклопедія
  4. кривоніс — КРИВОНІ́С, но́са, ч. 1. розм. Кривоноса людина. Хоч кривоніс, аби бог приніс (Номис, 1864, № 8933). 2. Невеличкий лісовий птах родини в’юркових із сильно загнутим на кінці дзьобом. Всі птахи мостять гнізда і виводять діток навесні, а кривоніс зимою! (Коп., Як вони.., 1961, 111).  Словник української мови в 11 томах
  5. кривоніс — Кривоніс, -носа м. Съ кривымъ носомъ. Хоч кривоніс, аби Бог приніс. Чуб. І. 245.  Словник української мови Грінченка