Орфографічний словник української мови

Купайло

Купа́йло

іменник чоловічого роду, істота

міфологічний персонаж

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. купайло — див. Купайла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. купайло — КУПА́ЙЛО див. купа́йла.  Словник української мови у 20 томах
  3. купайло — Купа́ло і купа́йло, -ла, -лові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. купайло — Купайло и купало, -ла м. 1) Ночь съ 23 на 24 іюня, обрядъ празднованія, совершаемаго въ эту ночь сельской молодежью. Чуб. III. 193. Сьогодня Купала, а завтра Івана. Чуб. III. 205. Иногда такъ называется мѣсто празднованія: На купалі огонь горить. Чуб.  Словник української мови Грінченка