Орфографічний словник української мови

Куява

Куя́ва

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. куява — -и, ж. 1》 зах. Стара хижа. 2》 арх. Маловідома країна. 3》 заст. Крутий пагорб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. куява — Куява, -ви ж. 1) Плохая старая хижина. Вх. Зн. 31. Отдаленное жилище. Желех. 2) Малоизвѣстная страна. Желех. 8) Крутой холмъ. Желех.  Словник української мови Грінченка