куява

Куява, -ви

ж.

1) Плохая старая хижина. Вх. Зн. 31. Отдаленное жилище. Желех.

2) Малоизвѣстная страна. Желех.

8) Крутой холмъ. Желех.

Значення в інших словниках

1. Куява — Куя́ва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. куява — -и, ж. 1》 зах. Стара хижа. 2》 арх. Маловідома країна. 3》 заст. Крутий пагорб.  Великий тлумачний словник сучасної мови