Орфографічний словник української мови

Майстрів

Ма́йстрів

іменник чоловічого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

ма́йстрів

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. майстрів — -рова, -рове. Прикм. до майстер; належний майстрові. || Власт. майстрові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. майстрів — МА́ЙСТРІВ, рова, рове. Прикм. до ма́йстер; належний майстрові. З вікон майстрова дружина бачила, як на заводі загорілася жарина (М. Рудь); Усі слова – співучі струни, Коли під майстровим смичком... (М. Рильський); // Власт. майстрові. Жаль мені ..  Словник української мови у 20 томах
  3. майстрів — МА́ЙСТРІВ, рова, рове. Прикм. до ма́йстер; належний майстрові. З вікон майстрова дружина бачила, як на заводі загорілася жарина (Рудь, Дон. зорі, 1958, 82); Усі слова — співучі струни, Коли під майстровим смичком… (Рильський, Поеми, 1957, 155); // Власт.  Словник української мови в 11 томах