Орфографічний словник української мови

Мефістофель

Мефісто́фель

іменник чоловічого роду, істота

міфологічна істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. мефістофель — Дух сумніву, демон, спокусник; див. ДИЯВОЛ.  Словник синонімів Караванського
  2. мефістофель — -я, ч. 1》 У міфології народів Західної Європи – диявол. 2》 перен. Злий дух, дух заперечення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мефістофель — мефісто́фель (нім. Mephistopheles) 1. Персонаж трагедії німецького поета Й.-В. Гете «Фауст». 2. Переносно – злий дух, дух заперечення.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Мефістофель — Мефісто́фель, -феля, -леві  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)