Великий тлумачний словник сучасної мови

мефістофель

мефісто́фель

-я, ч.

1》 У міфології народів Західної Європи – диявол.

2》 перен. Злий дух, дух заперечення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. Мефістофель — Мефісто́фель іменник чоловічого роду, істота міфологічна істота  Орфографічний словник української мови
  2. мефістофель — Дух сумніву, демон, спокусник; див. ДИЯВОЛ.  Словник синонімів Караванського
  3. мефістофель — мефісто́фель (нім. Mephistopheles) 1. Персонаж трагедії німецького поета Й.-В. Гете «Фауст». 2. Переносно – злий дух, дух заперечення.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Мефістофель — Мефісто́фель, -феля, -леві  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)