мефістофель Дух сумніву, демон, спокусник; див. ДИЯВОЛ. Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках Мефістофель — Мефісто́фель іменник чоловічого роду, істота міфологічна істота Орфографічний словник української мови мефістофель — -я, ч. 1》 У міфології народів Західної Європи – диявол. 2》 перен. Злий дух, дух заперечення. Великий тлумачний словник сучасної мови мефістофель — мефісто́фель (нім. Mephistopheles) 1. Персонаж трагедії німецького поета Й.-В. Гете «Фауст». 2. Переносно – злий дух, дух заперечення. Словник іншомовних слів Мельничука Мефістофель — Мефісто́фель, -феля, -леві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)