Орфографічний словник української мови

Обсіч

О́бсіч

іменник чоловічого роду

населений пункт в Україні

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обсіч — присл., діал. Зразу, раптом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обсіч — О́БСІЧ, присл., діал. Відразу, разом. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. обсіч — Обсіч нар. Сразу, вдругъ. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто. Уман. у.  Словник української мови Грінченка