обсіч

о́бсіч

присл., діал.

Зразу, раптом.

Значення в інших словниках

1. Обсіч — О́бсіч іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. обсіч — О́БСІЧ, присл., діал. Відразу, разом. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. обсіч — Обсіч нар. Сразу, вдругъ. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто. Уман. у.  Словник української мови Грінченка