обсіч

о́бсіч

присл., діал.

Зразу, раптом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Обсіч — О́бсіч іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. обсіч — О́БСІЧ, присл., діал. Відразу, разом. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. обсіч — Обсіч нар. Сразу, вдругъ. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто. Уман. у. Словник української мови Грінченка