обсічений
обсі́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обсікти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обсічений — обсі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обсічений — ОБСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обсі́кти. Голова сему вдвоє розколена, А тому руці обі [обидві] обсічені (М. Шашкевич). Словник української мови у 20 томах
- обсічений — ОБСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обсі́кти. Словник української мови в 11 томах