обсічений

обсі́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обсікти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсічений — обсі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обсічений — ОБСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обсі́кти. Голова сему вдвоє розколена, А тому руці обі [обидві] обсічені (М. Шашкевич). Словник української мови у 20 томах
  3. обсічений — ОБСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обсі́кти. Словник української мови в 11 томах