1. Словник української мови у 20 томах

обсічений

ОБСІ́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обсі́кти.

Голова сему вдвоє розколена, А тому руці обі [обидві] обсічені (М. Шашкевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсічений — обсі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обсічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обсікти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обсічений — ОБСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обсі́кти. Словник української мови в 11 томах