1. Словник української мови у 20 томах

обсіч

О́БСІЧ, присл., діал.

Відразу, разом.

А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Обсіч — О́бсіч іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. обсіч — присл., діал. Зразу, раптом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обсіч — Обсіч нар. Сразу, вдругъ. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто. Уман. у. Словник української мови Грінченка