обсіч

Обсіч

нар. Сразу, вдругъ. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто. Уман. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Обсіч — О́бсіч іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. обсіч — присл., діал. Зразу, раптом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обсіч — О́БСІЧ, присл., діал. Відразу, разом. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах