обсіч
Обсіч
нар. Сразу, вдругъ. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто. Уман. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Обсіч — О́бсіч іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- обсіч — присл., діал. Зразу, раптом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обсіч — О́БСІЧ, присл., діал. Відразу, разом. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах