1. Словник української мови в 11 томах

обсічений

ОБСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обсі́кти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсічений — обсі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обсічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обсікти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обсічений — ОБСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обсі́кти. Голова сему вдвоє розколена, А тому руці обі [обидві] обсічені (М. Шашкевич). Словник української мови у 20 томах