обсічений

обсі́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обсікти.

Значення в інших словниках

1. обсічений — обсі́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обсічений — ОБСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обсі́кти. Голова сему вдвоє розколена, А тому руці обі [обидві] обсічені (М. Шашкевич).  Словник української мови у 20 томах
3. обсічений — ОБСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обсі́кти.  Словник української мови в 11 томах