ОБСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обсі́кти.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
обсічений —
обсі́чений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
обсічений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обсікти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обсічений —
ОБСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обсі́кти. Голова сему вдвоє розколена, А тому руці обі [обидві] обсічені (М. Шашкевич).
Словник української мови у 20 томах