обсіч Обсіч нар. Сразу, вдругъ. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто. Уман. у. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках Обсіч — О́бсіч іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови обсіч — присл., діал. Зразу, раптом. Великий тлумачний словник сучасної мови обсіч — О́БСІЧ, присл., діал. Відразу, разом. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах