Значення в інших словниках
-
оман —
-у, ч. Багаторічна трав'яна рослина родини складноцвітих із цілісними, черговими листками і жовтими квітками; використовується в народній медицині як відхаркувальний і сечогінний засіб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
оман —
ОМА́Н, у, ч. Багаторічна трав'яна рослина родини складноцвітих з цілісними черговими листками і жовтими квітками; використовується в народній медицині як відхаркувальний і сечогінний засіб. Вона так і зробила: нарвала квіту з часнику, тої, оману й одоляну, та пішла з тим до млина (Н. Кобринська).
Словник української мови у 20 томах
-
Оман —
Держава в Азії, на Аравійському півостр., на узбережжі Оманської зат. та Аравійського м. Гори (вис. до 3083 м), височини й пустелі (Ер-Руб-ель-Халі); клімат тропічний сухий і дуже сухий; постійні ріки відсутні.
Універсальний словник-енциклопедія
-
оман —
ОМА́Н, у, ч. (Іпиlа Неlепіит L.). Багаторічна трав’яна рослина родини складноцвітих з цілісними, черговими листками і жовтими квітками; використовується в народній медицині як відхаркувальний і сечогінний засіб.
Словник української мови в 11 томах
-
оман —
Оман, -ну м. раст. a) Inula Helenium. L. ЗЮЗО. І. 125. б) Verbascum nigrum. L. ЗЮЗО. І. 140.
Словник української мови Грінченка