Орфографічний словник української мови

Орест

Оре́ст

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. орест — -а, ч. У грецькій міфології – син Агамемнона та Клітемнестри, який вбив матір та її коханця Егісфа за те, що вони вбили його батька.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Орест — (Зеров) Михайло, 1890-1941, укр. поет і літературознавець; належав до літературної групи неокласиків; збірки поезій (Камена), літературно-критичні праці (Нове укр. письменство, Леся Українка, До джерел); переклади лат. і франц. поезії; редактор низки видань класичної літератури.  Універсальний словник-енциклопедія