Орчик — Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

орчик — О́рчик: — барок [27] — барок, дерев'яний або залізний валок, до якого прикріплюють посторонки упряжі [48] Словник з творів Івана Франка
орчик — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
орчик — -а, ч. Дерев'яний або залізний валок, до якого прикріплюють посторонки в упряжці; барок. Великий тлумачний словник сучасної мови
орчик — О́РЧИК, а, ч. Дерев'яний або залізний валок, до якого прикріплюють посторонки в упряжі; барок. Никодим Динька, наспівуючи лише одному йому відому пісеньку, ретельно вистругував орчика (М. Зарудний); Повільно.., поскрипуючи ярмами, рушили воли, прогуркотіли орчиками коні (В. Логвиненко). Словник української мови у 20 томах
орчик — як (мов, ні́би і т. ін.) порося́ на о́рчику, зі сл. запиша́тися, велича́тися і т. ін., жарт. Дуже, надто і т. ін. — Чого ж ти запишалась як порося на орчику? — підштовхнув її трьома пальцями Карпо (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
орчик — О́РЧИК (дерев'яний або залізний валок, до якого прив'язують посторонки в упряжці), БА́РОК. Мирон похапки відчепив орчика од стельваги (Б. Харчук); Став надівати барок на стельвагу (А. Головко). Словник синонімів української мови
орчик — О́рчик, -ка; -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
орчик — О́РЧИК, а, ч. Дерев’яний або залізний валок, до якого прикріплюють посторонки в упряжці; барок. Никодим Динька, наспівуючи лише одному йому відому пісеньку, ретельно вистругував орчика (Зар., На.. світі, 1967, 235); Повільно.. Словник української мови в 11 томах
орчик — Орчик, -ка м. = барок. Kolb. І. 67. Величається як порося на орчику — важничаетъ, чванится. Ном. № 2495. Словник української мови Грінченка