поділ —
I [под'іл] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў (ділення) II [поуд’іл] подолу, м. (ў) подол'і (пелена; низовина)
Орфоепічний словник української мови
поділ —
I п`оділ-у, ч. 1》 Дія за знач. поділити, поділяти 1). 2》 Дія і стан за знач. поділятися 1). || біол. Процес безстатевого розмноження рослинних і тваринних клітин. Поділ клітин — процес утворення із однієї клітини двох, або більше нових клітин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поділ —
ПОДІ́Л, до́лу, ч. 1. Низько розташована місцевість; низина. За Россю, на подолі, ніби спочивав густий дубовий ліс (І. Нечуй-Левицький). 2. Нижній край сукні, спідниці, пальта і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
поділ —
РОЗПО́ДІЛ (між кимсь, чимсь чого-небудь), ПО́ДІЛ, ДІЛЬБА́ розм., РО́ЗРУБ заст...
Словник синонімів української мови
Поділ —
Поді́л, -до́лу, на -лі (частини Києва)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
поділ —
ПО́ДІЛ, у, ч. 1. Дія за знач. поділи́ти, поділя́ти 1. Завершено.. поділ території кожного міста, району на переписні відділи, інструкторські і лічильні дільниці (Рад. Укр., 11.
Словник української мови в 11 томах
поділ —
Частина давньоруського міста, розташована на низинному березі.
Архітектура і монументальне мистецтво