поділ
РОЗПО́ДІЛ (між кимсь, чимсь чого-небудь), ПО́ДІЛ, ДІЛЬБА́ розм., РО́ЗРУБ заст. Зорганізували вони ще до імперіалістичної війни кооперативну друкарню — підприємство на рівних паях при рівному вкладі праці та рівному розподілу чистого прибутку (Ірина Вільде); Йому з поділу зисків тої ярмарки припала би гарна сума (І. Франко); Не мила була мені ця дільба в рідній хаті (П. Козланюк); — Коли на вас накладуть будь-який податок, ви самі повинні зробити розруб між майстрами — по-справедливому (З. Тулуб).
НИЗИНА́ (низька місцевість), НИЗОВИНА́, НИЗ, ПОДІ́Л, НИЗЬКОДІ́Л рідше. Воно (село) на правому, на високому березі Осколу починається, потім розляглося в долині, низиною (Остап Вишня); Горпина звернула з шляху у вибалок, пройшла низовиною і збігла на пагорбок (О. Десняк); Сонце ще більше пригріє, В лузі закаркає грак; Повідь низи і долини покриє (Я. Щоголів); За Россю, на подолі, ніби спочивав густий дубовий ліс (І. Нечуй-Левицький). — Пор. доли́на, 1. запа́дина.
ПОДІ́Л (нижній край спідниці, сукні й т. ін.), ПЕЛЕНА́. Маргарита.. поклала ногу на ногу, і знову поділ її короткого плаття розчахнувся, оголивши ноги вище колін (В. Дрозд); Франка пеленою сукні накрила дуплину, прихилилася до милого (С. Чорнобривець).
Словник синонімів української мови