поділ

РОЗПО́ДІЛ (між кимсь, чимсь чого-небудь), ПО́ДІЛ, ДІЛЬБА́ розм., РО́ЗРУБ заст. Зорганізували вони ще до імперіалістичної війни кооперативну друкарню — підприємство на рівних паях при рівному вкладі праці та рівному розподілу чистого прибутку (Ірина Вільде); Йому з поділу зисків тої ярмарки припала би гарна сума (І. Франко); Не мила була мені ця дільба в рідній хаті (П. Козланюк); — Коли на вас накладуть будь-який податок, ви самі повинні зробити розруб між майстрами — по-справедливому (З. Тулуб).

НИЗИНА́ (низька місцевість), НИЗОВИНА́, НИЗ, ПОДІ́Л, НИЗЬКОДІ́Л рідше. Воно (село) на правому, на високому березі Осколу починається, потім розляглося в долині, низиною (Остап Вишня); Горпина звернула з шляху у вибалок, пройшла низовиною і збігла на пагорбок (О. Десняк); Сонце ще більше пригріє, В лузі закаркає грак; Повідь низи і долини покриє (Я. Щоголів); За Россю, на подолі, ніби спочивав густий дубовий ліс (І. Нечуй-Левицький). — Пор. доли́на, 1. запа́дина.

ПОДІ́Л (нижній край спідниці, сукні й т. ін.), ПЕЛЕНА́. Маргарита.. поклала ногу на ногу, і знову поділ її короткого плаття розчахнувся, оголивши ноги вище колін (В. Дрозд); Франка пеленою сукні накрила дуплину, прихилилася до милого (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Поділ — Поді́л іменник чоловічого роду місцевість Орфографічний словник української мови
  2. поділ — (здобичі) дільба, паювання; (на групи) розподіл, розбиття, клясифікація; (повторний) переділ; (на шкалі) поділка; (те, що ділить) кордон, межа; (дія) ділення, розподілення, розподіляння, розділяння, поділяння. Словник синонімів Караванського
  3. поділ — див. низовина Словник синонімів Вусика
  4. поділ — I [под'іл] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў (ділення) II [поуд’іл] подолу, м. (ў) подол'і (пелена; низовина) Орфоепічний словник української мови
  5. поділ — I п`оділ-у, ч. 1》 Дія за знач. поділити, поділяти 1). 2》 Дія і стан за знач. поділятися 1). || біол. Процес безстатевого розмноження рослинних і тваринних клітин. Поділ клітин — процес утворення із однієї клітини двох, або більше нових клітин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. поділ — ПОДІ́Л, до́лу, ч. 1. Низько розташована місцевість; низина. За Россю, на подолі, ніби спочивав густий дубовий ліс (І. Нечуй-Левицький). 2. Нижній край сукні, спідниці, пальта і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  7. Поділ — Поді́л, -до́лу, на -лі (частини Києва) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. поділ — ПО́ДІЛ, у, ч. 1. Дія за знач. поділи́ти, поділя́ти 1. Завершено.. поділ території кожного міста, району на переписні відділи, інструкторські і лічильні дільниці (Рад. Укр., 11. Словник української мови в 11 томах
  9. поділ — Частина давньоруського міста, розташована на низинному березі. Архітектура і монументальне мистецтво