Поділ

Значення в інших словниках

1. Поділ — Поді́л іменник чоловічого роду місцевість Орфографічний словник української мови
2. поділ — (здобичі) дільба, паювання; (на групи) розподіл, розбиття, клясифікація; (повторний) переділ; (на шкалі) поділка; (те, що ділить) кордон, межа; (дія) ділення, розподілення, розподіляння, розділяння, поділяння. Словник синонімів Караванського
3. поділ — див. низовина Словник синонімів Вусика
4. поділ — I [под'іл] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў (ділення) II [поуд’іл] подолу, м. (ў) подол'і (пелена; низовина) Орфоепічний словник української мови
5. поділ — I п`оділ-у, ч. 1》 Дія за знач. поділити, поділяти 1). 2》 Дія і стан за знач. поділятися 1). || біол. Процес безстатевого розмноження рослинних і тваринних клітин. Поділ клітин — процес утворення із однієї клітини двох, або більше нових клітин. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. поділ — ПОДІ́Л, до́лу, ч. 1. Низько розташована місцевість; низина. За Россю, на подолі, ніби спочивав густий дубовий ліс (І. Нечуй-Левицький). 2. Нижній край сукні, спідниці, пальта і т. ін. Словник української мови у 20 томах
7. поділ — РОЗПО́ДІЛ (між кимсь, чимсь чого-небудь), ПО́ДІЛ, ДІЛЬБА́ розм., РО́ЗРУБ заст... Словник синонімів української мови
8. поділ — ПО́ДІЛ, у, ч. 1. Дія за знач. поділи́ти, поділя́ти 1. Завершено.. поділ території кожного міста, району на переписні відділи, інструкторські і лічильні дільниці (Рад. Укр., 11. Словник української мови в 11 томах
9. поділ — Частина давньоруського міста, розташована на низинному березі. Архітектура і монументальне мистецтво