поділ

ПО́ДІЛ, у, ч.

1. Дія за знач. поділи́ти, поділя́ти 1.

Завершено.. поділ території кожного міста, району на переписні відділи, інструкторські і лічильні дільниці (Рад. Укр., 11.I 1959, 1);

Йому з поділу зисків тої ярмарки припала би гарна сума, — може, ціла тисяча ринських! (Фр., VIII, 1952, 376);

Терентій недолюблював пана і, коли чув про поділ поміщицької землі, тримав руку за людьми (Стельмах, І, 1962, 461);

По інерції, що виробилась роками, в театрі міцно укоренився механічний поділ персонажів на позитивних і негативних (З глибин душі, 1959, 71).

2. Дія і стан за знач. поділя́тися 1.

Такий вид ядерної реакції, при якій важке ядро розщеплюється на два ядра-осколки приблизно рівної маси, називається ядерною реакцією поділу (Курс фізики, III, 1956, 373);

У суспільстві, заснованому на поділі класів, боротьба між ворожими класами неминуче стає, на певному ступені її розвитку, політичною боротьбою (Ленін, 12, 1970, 127);

Суд і в’язниця ще виразніше підкреслили Франкові, що існує класовий поділ суспільства (Козл., Відродження.., 1950, 28);

// біол. Процес безстатевого розмноження рослинних і тваринних клітин.

Розмножуються бактерії простим поділом (Захист рослин.., 1952, 120).

∆ По́діл пра́ці — розчленування сукупної праці на її різні корисні види, що задовольняють різні суспільні потреби.

З першого великого суспільного поділу праці виник і перший великий поділ суспільства на два класи — панів і рабів, експлуататорів і експлуатованих (Енгельс, Походж. сім’ї.., 1948, 125).

3. Ряд позначок (перев. горизонтальні риски, лінії) на вимірювальній шкалі.

Рівна, гладенька рейка з білими рисками поділу тихо, без плюскоту пішла вглиб (Донч., II, 1956, 115).

4. Місце, де щось розділяється, роз’єднується; лінія, яка розділяє, роз’єднує що-небудь.

Тут кордон. Землі і лісу поділ, Тут межа, що відділяє нас (Шер., Дорога.., 1957, 47).

ПОДІ́Л, до́лу, ч.

1. Низько розташована місцевість; низина.

За Россю, на подолі, ніби спочивав густий дубовий ліс (Н.-Лев., III, 1956, 21).

2. Нижній край сукні, спідниці, пальта і т. ін.

Як ухопить [Галя] зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу аж до самого стану… (Мирний, І, 1949, 344);

Під вікнами.. зупиняється.. віз, і з нього обережно.. зсовується отець Миколай. Чим ближче його ноги опускаються до землі, тим вище підіймається на полудрабок поділ святешної ряси (Стельмах, І, 1962, 409);

Вишивка, як правило, узгоджувалась з формою і кроєм одягу. Так, в жіночій сорочці вишивали .. чохли, поділ (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 55);

*Образно. Був похмурий день; дощ не йшов, але хмари клубочилися над самою землею. Їх поділ зачіпався за дерева (Сенч., Опов., 1959, 276).