Значення в інших словниках
-
поділений —
[поуд’ілеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
поділений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поділити. || поділено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поділений —
ПОДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поділи́ти. Доходили [Тетяна з дітьми] до Трьох лісків. Вони тягнулися здовж горбка й були поділені на три частини; від того і Три ліски називалися (Н.
Словник української мови у 20 томах
-
поділений —
Поді́лений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
поділений —
ПОДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поділи́ти. Доходили [Тетяна з дітьми] до Трьох лісків. Вони тягнулися здовж горбка й були поділені на три частини; від того і Три ліски називалися (Кобр., Вибр.
Словник української мови в 11 томах