поділений

поді́лений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до поділити.

|| поділено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. поділений — поді́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поділений — [поуд’ілеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. поділений — ПОДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поділи́ти. Доходили [Тетяна з дітьми] до Трьох лісків. Вони тягнулися здовж горбка й були поділені на три частини; від того і Три ліски називалися (Н.  Словник української мови у 20 томах
4. поділений — Поді́лений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. поділений — ПОДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поділи́ти. Доходили [Тетяна з дітьми] до Трьох лісків. Вони тягнулися здовж горбка й були поділені на три частини; від того і Три ліски називалися (Кобр., Вибр.  Словник української мови в 11 томах