поділений
поді́лений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до поділити.
|| поділено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поділений — поді́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- поділений — [поуд’ілеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- поділений — ПОДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поділи́ти. Доходили [Тетяна з дітьми] до Трьох лісків. Вони тягнулися здовж горбка й були поділені на три частини; від того і Три ліски називалися (Н. Словник української мови у 20 томах
- поділений — Поді́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поділений — ПОДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поділи́ти. Доходили [Тетяна з дітьми] до Трьох лісків. Вони тягнулися здовж горбка й були поділені на три частини; від того і Три ліски називалися (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах